Бурхливу дискусію, що розгорнулась відносно новоствореного відділу “культури, туризму та релігій” між мною та паном Спічаком, варто прокоментувати окремо. Пан Спічак є “координатором” грантових проектів в Піщанській сільраді, людиною, наближеною до колишнього голови Піщанської сільради – Миколи Мазниці.
Скільки міг, я намагався не згадувати його особу з певних причин в своїх публікаціях. Але він сам постійно нагадує про себе своїми беззмістовними запитаннями та коментами, цього разу – з приводу нового відділу сільради з 3х або більше працівників, що знову буде смоктати кошти з суспільного бюджету. 1 начальник – 366 тисяч гривень на рік + 2 бухгалтера 270 тис на рік. Отже більше ПІВМІЛЬЙОНА на “блискучі перспективи”.
Є припущення, що пан Спічак планує або очолити цей відділ, або виступає ініціатором його створення, тому ця тема йому так небайдужа.
Як розвивались грантові програми та туризм під керівництвом Олександра Спічака – ви знаєте з наших публікацій. Але прийшов час нагадати і зробити деякі висновки.
Чого досяг пан Спічак на своїй посаді за час роботи на сільську раду? Майже 2 роки тому, коли я вперше підняв це питання, він радив мені і всім виборцям “почекати”. Мовляв, громада молода – наразі все побачите. Ми зачекали. Минуло 2 роки. Як розвивався туризм в нашій громаді?
В минулому році сільська рада навіть не могла сказати, скільки коштів вона отримує від туристичного збору!
Я довго сміявся з програми розвитку Піщанської ОТГ, яку до речі, теж написав не Олександр Спічак, а спеціально найнята з Центру Розвитку Місцевого самоврядування (облради) та непогано оплачена людина. Щось мені підказує, що “масштабний проект”, над яким зараз запекло працюють всі причетні – це “туристичний Хаб”, який буде “сприяти розповсюдженню інформації” про туристичний потенціал нашої громади. І це, начебто дасть “поштовх” надходжень від туризму.
Я вас здивую – головною проблемою розвитку туризму є не “відсутність ХАБу” та інформації щодо туристичного потенціалу.” Головна проблема – це стан довкілля: спалювання рослинності та сміття та подвір’ях, яке утворює постійний смог, випалювання пасовищ, стихійні сміттєзвалища, незаконна вирубка лісів, забруднення річок побутовими відходами та стоками.
Це все, з чим ми, як команда, боремось вже більше 10 років. Але зрушень майже немає, тому що злочинці не притягаються до відповідальності. У сільської ради немає політичної волі накладати штрафи. Останній лист, який я отримав від сільської ради – в них немає коштів на прибирання сміття. Про який туристичний потенціал може йтися в таких умовах?
За два роки існування громади (і десятиріччя до цього) поліпшення екологічної ситуації також не відбулося. Все закінчилося намірами та деклараціями.
- Ось вони хочуть зробити екологічний аудит
- Ось вони приймають участь у засіданні на свинофермі
- Ось вони створюють робочу групу щодо вивчення проблем свиноферми
- Ось вони імітують боротьбу зі сміттям та дерибанять кошти
- Ось вони відмовляються реагувати на адміністративні правопорушення
Нагадаємо, що рік тому, на останній зустрічі з керівництвом свиноферми СІГМА, планувалось зробити екоаудит території Піщанської ОТГ. Свиноферма навіть обіцяла профінансувати ці роботи. Але потрібна була наполегливість та активність з боку керівництва громади – продавити, просунути це питання та нарешті зробити кроки для поліпшення ситуації, як це відбулося в Єлизаветівці, петриківського району, на території якої розташовані курники МХП. У людей коротка пам’ять, але інтернет пам’ятає все. Де той аудит? Де робота зі свинофермою? Де покращення екологічної ситуації на території нашої громади?
Пам’ятайте – гучні заяви про свої наміри і відсутність звітів – це перша ознака політичних пустишок!
Я вже не кажу про те, що мою боротьбу за чисте повітря в “найтуристичнішій громаді” ніхто не підтримав. Увесь цей час я за власні кошти розміщував білборди, друкував брошури і листівки, проводив роз’яснювальну роботу.
Ось вам масштаби проблеми.
Ми почали інвентаризувати сміттєзвалища, але це навіть не 10%, бо цілеспрямовано робота не проводилась. І це питання сільською радою не піднімається, хоча це їх обов’язок.
Ось моя думка з приводу розробки стратегії.
Солоний лиман, який має колосальний потенціал – не використовується. За 2 роки на сесіях навіть не піднімалось це питання. Озеро засмічено, санаторій занепадає. Наразі це комунальне підприємство облради, але вони хочуть його передати на баланс громади. Але громаді це не потрібно…
Щоб забезпечити наведення порядку, потрібно створити місцеве громадське формування, за рахунок бюджету обладнати його, надати йому повноваження складати протоколи та запустити на парулювання – лісів, підпалів, виявлення сміттєзвалищ. Очистити береги річок. Потрібно навести лад з довкіллям, принаймні, хоча б розпочати цю роботу.
Згодом буде зрозуміло, куди їхати туристам, як їм допомогти, та як взяти з них гроші. Але це – другий етап.
Нарешті ми дізналися, скільки штрафів збирає сільрада за порушення правил і норм благоустрою (та інших) на рік – 5000 грн! І на наступний рік заплановано саме така сума. Нагадаю, що штраф за спалення листя та сміття складає від 340 до 1360 гривень на одного правопорушника! Згідно з цього зрозуміло, що з порушниками, забруднювачами довкілля сільрада не боролась І НЕ ПЛАНУЄ БОРОТИСЬ!
Між тим, сільрада справно сплачує сотні тисяч гривень на рік зарплати наближеним до Мазниці усіляким фейковим Ільчукам-“інспекторам”, які “обілєчують” підприємців і не приносять ніякої користі бюджету!
“Дайте новій владі спокійно працювати”. Ось вони спокійно працюють. І де результат?
Смог, сміття, вирубка лісів, браконьєрство, а ви будете створювати ХАБ? Кому я це пояснюю? Зараз 2 бухгалтера, завхоз і координатор “відділу культури, грантів і релігій” виправлять всі проблеми, про які раніше вони навіть не замислювались.
До речі, які успіхи в пана Спічака з залученням грантів, те, за що він власно і отримує зарплату? І тут ми маємо великий ПУК. Єдине, що можна згадати, це встановлення ЗУПИНОК за рахунок американських платників податків. Стид та сором!
Навіть на цьому проекту сільрада спромоглася відмити грошенят, збільшивши бюджет с 370 до 500 тисяч гривень.
Сільрада успішно спотворила гарну ініціативу участі у програмі “Мери за економічне зростання”, за два роки не зробивши жодних кроків по виконанню програми.
Якщо нас ще не викинули, но викинуть незабаром. І мільйони гривень грантового фінансування так і залишаться мрією.
Припинено співпраця з експертом з грантового фінансування Ольгою Шавериною, яка на сесії наголосила на “Пасивності, відсутність ідей, фаху та ініціативи” у наших посадовців.
Між тим, сільрада сплатила їй неабиякі кошти за розробку планів і програм фінансування. Жодна з них так і не запрацювала.
Через ту саму причину представники грантової програми DOBRE погрожують припинити роботу з громадою та залишити без фінансування…
Між тим, весь цей час пан Спічак отримував чималу зарплату, розмір якої він соромиться назвати. “Ви ж свою не називаєте”. Шановний пане Олександре, я вже казав і повторю ще раз. Це ви отримуєте зарплату з моїх податків, а не навпаки! “Звітність і прозорість” – це основні засади роботи місцевого самоврядування в Україні. Вам над цим ще працювати і працювати.
Моя зарплата вас не стосується ніяким чином. Все, що я маю, я заробив власною працею, розумом і досвідом. За свої 46 років я ЖОДНОГО разу не був ані посадовцем, ані депутатом. І не отримав ЖОДНОЇ копійки з бюджету, ні в якості зарплати, ні в якості субпідрядника. Але всі ці роки я утримував таких як ви, чиновників і наближених до них пристосуванців. Те, що ви дійсно робите досконало і впевнено – це сміливі обіцянки про яскраве майбутнє, запускаючи тим часом руку в кишені платників податків.
Отже, поки “координатор грантових програм” пан Спічак “працює”, пускаючи мильні бульбашки та отримуючи зарплату – бюджет громади втрачає кошти, які сплачують туди такі підприємці як я. І зараз НАМ ЗНОВУ пропонують ЗАЧЕКАТИ ЩЕ.
Пан Спічак, не треба нам розповідати про складнощі вашої роботи, “культурний менеджмент” і іншу маячню. Про вашу роботу яскраво говорять попередні досягнення. Хто не показав результату за рік – не покаже його вже ніколи. А за два роки – тим більше. Ми не будемо чекати і знімати локшину з вух.
Вам складно? вам незручно? не впорались? – ДО ПОБАЧЕННЯ. Шукаємо нових. Ось так це працює в бізнесі. Так повинно бути і у владі.
Пам’ятайте, поки ми чекаємо – вони крадуть наші гроші. НАШЕ МАЙБУТНЄ.
З повагою, Вячеслав Горобець (і інші небайдужі).