Бурхлива дискусія щодо 700 тис. гривень розгорнулась в іншій групі Піщанської ОТГ. Ці кошти планують виділити на розробку технічної документації з нормативно грошової оцінки земель населених пунктів Піщанської сільради.
На думку Олексія Прокопенко, правозахисника та юриста з Орлівщини, це ніщо інше, як приховане збільшення податку на землю. «Ще в червні місяці депутати виправдовувались, що податок на землю 
для людей підвищуватись не буде. Але в нашому королівстві щось пішло не так. Досвідчені фінансисти нашої громади прорахувались і в 2019 році отримали дефіцит бюджету та зменшення в кілька разів суми фінансування матеріальної допомоги мешканцям, будівництва доріг, облаштування освітлення вулиць та інших важливих напрямів.
Депутати-лицеміри не взяли на себе відповідальність підвищити ставку податку на землю, адже обіцяли мешканцям не підвищувати податки, а просто підвищити вартість землі. Все виглядатиме просто – винна держава, вона постійно щось підвищує. Податок на землю нібито-то зберігається 0,3% від нормативної грошової оцінки, але всі промовчали що саме ця нормативна грошова оцінка землі збільшиться в три рази. Ось і подаруночок від депутатів к 2020 року.»
Наталія Шелегова, пенсіонерка, колишня заступниця начальника райфінвідділу а наразі – начальник фінвідділу Піщанської сільради відповідає на це:
«Для того, щоб в даний час направляти кошти на ремонти шкіл, доріг, освітлення вулиць потрібні кошти. А де їх брати? Депутати, які являються фермерами та підприємцями, в червні 2018 зменшили ставки на землю і майно. Це було популістичне рішення депутатів і ще не зрозуміло як це рішення вплине на надходження доходів до бюджету. За січень 2019 року податку на землю до бюджету громади надійшло лише 80% від плану. В грудні (не достатньо було коштів на утримання установ) були підвищені ставки по деяким пунктам, а саме по оренді землі і на розкішні будинки.»
Наталія Шелегова впевнена: «Основна задача сільської ради – утримання бюджетних установ.»
Для розширення кругозору, пані Наталії варто було б хоч трохи зацікавитись тим, які НАСПРАВДІ завдання стоять перед сільською радою.
Найважливішими з них є:
- зміцнення засад конституційного ладу України;
- забезпечення реалізації конституційних прав людини і громадянина;
- створення умов для забезпечення життєво важливих потреб та законних інтересів населення;
- розвиток місцевої демократії.
- залучення населення до участі у вирішенні питань місцевого та загальнодержавного значення;
- володіння, використання та управління комунальною власністю;
- забезпечення комплексного соціально-економічного та культурного розвитку відповідної території;
- надання соціальних послуг населенню;
- забезпечення законності, громадської безпеки, правопорядку, охорона прав, свобод і законних інтересів громадян;
- соціальний захист населення, сприяння працевлаштуванню громадян;
- захист прав місцевого самоврядування.
Це трохи більше, ніж «утримання бюджетних установ». Але нарешті невігласи почали задавати правильні запитання – «То де ж брати гроші?», фактично визнаючи те, про що ми попереджали більше ніж рік тому. А ГРОШІ ТРЕБА ЗАРОБЛЯТИ. Звичайно, ця теза невідома тим, хто жодної копійки не заробив своєму житті у власному бізнесі.
Йдучи на вибори як «Команда розвитку та реформ», ми проаналізувавши купу передвиборчої агітації, з’ясувавши одне – всі кандидати хочуть контролювати розподіл бюджету та «правильно, чесно» витрачати гроші. Але ніхто не пропонує, як їх заробити.
Ще раз нагадаю, що таке «Децентралізація». Це означає – “що заробили, то й витратили”. Саме з бюджету буде покращуватися соціальна сфера – медицина, освіта, благоустрій, розвиток адміністративних послуг.
Згідно розрахунків бюджет майбутньої громади приблизно 100 мільйонів. А приблизно 90 – це видатки. І тільки 7-10 вільні залишки. Тобто на розвиток не залишається НІЧОГО. Так воно й вийшло. І навіть не вистачило!
То ж де брати гроші? І це реальне питання мусили б задати кандидатам мешканці перед виборами. Чи розуміють ті взагалі які є джерела фінансування місцевих інфраструктурних проектів? По пунктах – 1,2,3.4. «Та якось воно буде». Ні, так як було – не буде вже ніколи: поплакатись і держава ще грошенят підкине.
І ось сьогодні, коли минув майже рік нової каденцій, жоден з депутатів не тільки не відповів на це запитання, а навіть й не звітувався за свою роботу перед виборцями за виконання своїх обіцянок: де дороги? Де створення робочих місць? Де благоустрій? Де покращення? Де це все?
Це зайве підтвердження наших слів: у діючого керівництва та депутатського складу не має ані фаху, ані політичної волі, щоб залучати фінансування для інфраструктурних проектів від державних органів та європейських донорів, сприяти економічному розвитку та створенню робочих місць!
Група активістів під назвою «Команда розвитку та реформ» на чолі з Сергієм Шеповаловим, Олексієм Прокопенко та Вячеславом Горобцем – самодостатніми людьми, які досягли успіху у своїй підприємницькій діяльності – була єдиною, що йшла на вибори з конкретним планом соціально-економічного розвитку громади.
Планом було ПОДВОЄННЯ бюджету громади до 200 мільйонів гривень за 2 роки. Зокрема за рахунок створення комбінату обслуговуючих та переробних комунальних підприємств, дохід з яких залишається в бюджеті громади в повному обсязі, власних виробництв та універсальної торговельної компанії. Завдяки більш продуктивній роботі, економічному зростанню, якісному адмініструванню податків та зборів, залучення інвесторів, які будуть вкладати гроші у місцеве виробництво, через гранти міжнародних організацій та фондів, безпроцентні кредити, субсидії з Фонду регіонального розвитку та інші види інвестицій.
Тільки одне сміттєпереробне підприємство могло забезпечити до 1 мільйони НА МІСЯЦЬ до бюджету та безкоштовний вивіз сміття з усієї громади. Натомість сьогодні ми бачимо зростання комунальних тарифів «кишенькового комунального підприємства» Комсіті та приховане підвищення податків. Тому що на завищені зарплати, роздутий штат, тіньові схеми розпилення бюджету, прибирання снігу влітку та неіснуючих сміттєзвалищ вже не вистачає. Хто мусить платити за ці забаганки? Вірно – населення! Саме ті хто отримав по мішку цукру або 500 гривень за свій голос наразі сплатять в десятки разів більше. А також ті, хто вибори просто проігнорував. Саме так все і працює.
А тепер нам кажуть – «так йдіть, робіть що небудь для громади зараз!». Та ні, шановні. Тепер план помінявся:
- Спочатку половина з тих, хто зараз при владі – сядуть. Принцип невідворотності покарання ніхто не відміняв. «Те, що ви досі на волі – це не ваша заслуга. Це наше недоопрацювання» – як кажуть в поліції.
-
Друга половина пустишок і брехунів буде звільнена.
-
Відбудуться вибори, буде новий голова і нова продуктивна команда депутатів, якщо мешканці зроблять висновки. А якщо не зроблять, то і мешканців до наступних виборів не залишиться. Всі хто здатен працювати – опиняться за кордоном. А решта буде доживати без роботи, без бюджету, без медицини та допомоги на руїнах того, що було колись заможнім, процвітаючим селом.
Запам’ятайте цей пост бо час підтверджує, що ми все ж таки виявились правими…
Вячеслав Горобець