Програма DOBRE: Керівники сучасних ОТГ не вміють заробляти

0
175

Цікаве дослідження, яке підтверджує той факт, що керівники сучасних населених пунктів не вміють заробляти, не залучають громадськість та приховують інформацію.

Головний тягар фінансування покладається на державні трансферти (у сукупній величині доходів складає в середньому 60-80%) та податкові надходження (в середньому це 15-30%). Власних доходів майже немає…

Найбільші податкові надходження мають громади, на території яких розміщені потужні підприємства з великою кількістю найманих працівників (у них частка доходів від ПДФО перевищує 80%, але таких громад у нашій вибірці всього 6), оскільки 60% податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати надходить до бюджету громади. Надходження від екологічного податку та рентної плати складали менше 1% у більшості ОТГ.

Більш того, керівники не знають своїх повноважень в сфері фінансів, не здатні розумно адмініструвати податки, збільшуючи їх для неефективних власників та зменьшуючи для підприємств, які мають соціальну відповідальність – створюють робочи місця та сплачують в місцевий бюджет. Не мають та не роблять інвентаризацію земель. Не розробляють генеральні плани, не встановлюють межі, не створюють містобудівельні стратегії.

Практично в усіх ОТГ є діючі комунальні підприємства[4] (або прийнято рішення про створення таких підприємств), частина прибутку від діяльності яких повинна надходити до бюджету громади. У переважній більшості аналізованих громад такі підприємства є збитковими[5] і отримують поточні трансферти з бюджету для ведення господарської діяльності. Оскільки комунальні підприємства повністю підпорядковуються і підзвітні органам місцевої влади, керівництво громади має достатньо повноважень для адміністрування цього виду доходу, а отже може впливати на зростання власних надходжень до бюджету ОТГ за рахунок визначеної частини такого прибутку комунального підприємства. Проте, на практиці голови ОТГ та керівництво комунальних підприємств ставляться до них не як до бізнесу: роздуті штатні розписи, непрозорість прийняття рішень, відсутність контролю за здійсненням фінансових операцій, повільне оновлення матеріально-технічної бази – це лише короткий перелік вузьких місць, виявлених під час моніторингу.

Океремо в звіті зазначається що є брак проведення роботи місцевої влади для підвищення прозорості та посилення участі населення в управлінні громадою – більшість аналізованих ОТГ поки що не залучають населення та громадських активістів до процесів прийняття рішень у громаді. Як свідчить аналіз, основною причиною є закритість керівництва ОТГ через страх перед політичними ризиками та низька зацікавленість самої громадськості в аналізі ефективності управління громадою. Також не в усіх ОТГ оприлюднюється на постійній основі інформація, яка є цінною для населення, у тому числі бюджетна.

Напишіть відгук