Є в нас така добра традиція – ображати наших посадовців на свята. І зараз для цього не знайти кращого часу, бо були опубліковані декларацій наших богоподібних керманичів. Інакше, після перегляду декларацій, язик не повертається їх назвати.
Пару слів для тих, хто буде кричати, що ми щось там не так порахували, що там були лікарняні, що на рік дають 13 зарплат, що тут є чи “нема ПДВ”, що врахували й відпускні, і всякі інші бонуси – це нас не турбує. Ми взяли задекларовану за 2019 рік суму кожного посадовця, і поділили її на 12 місяців, отримавши в результаті суму, яку кожного місяця громада витрачає на конкретну особу. Хто там у нього ці гроші відібрав – держава у вигляді податків, чи дружина у вигляді айфону, це вже інша історія.
Понеслась, починаємо з аутсайдерів: Ільчук (засуджений за крадіжку та вимагання, інспектор по праці) та Задерака поділили почесне останнє місце з 13 400 грн/міс. та 13 950 грн/міс. відповідно.
Далі – пан Спічак з 16 900 грн/міс. Посада – просто “спеціаліст”. Неофіційно – займається залученням грантів та інвестицій. На жаль, нам так і не довелось почути від Спічака, хто і як конкретно заважає йому залучати гранти у громаду. Улюблена фраза: “Треба ще почекати”. За весь час його праці єдине досягнення – це грант на встановлення зупинок (неофіційна назва “Зупинки розвитку”. DOBRE надало 270 тис. гривень, на якому наші керманичі спромоглися додатково відмити з бюджету громади ще приблизно 150 тисяч. Ми писали про це тут і тут (посилання на сайті). Тобто, тільки за 1 рік пан Спічак заробив громаді 70,000 гривень, отримавши за це 200,000 грн зарплати. Тобто, спрацював майже в нуль. Ну, почекаємо ще…
Пані Падалка (Головний спеціаліст з кадрових питань) з 44 днями відпустки та 21 лікарняним у 2019 році встигла напрацювати 245 400 грн на рік, 20 500 грн/міс. відповідно. Що робить – не зрозуміло. Точніше, зі слів депутатів – працевлаштовує на посади “любих друзів”, через яких відмиваються бюджетні кошти. Про це ми писали тут.
Гетманчук М. О. (Головний спеціаліст юридичного відділу) – 20 700 грн/міс. Ну, хм, і додати нема чого – майже 250 000 грн на рік. Показників роботи взагалі немає.
Ой, хто ж в нас далі? Це ж наш улюблений пан Гречко – 23 000 грн/міс, 277 000 грн на рік, 122 лікарняних у 2020 році. Посаду скорочено, але він досі не звільнений, бо ховається на лікарняних. Оце яскравий приклад кадрів, які пролобіював Микола Мазниця – результатів нуль. Періодично огризається у фесбуці, замість того, щоб звітувати про свою роботу та мати мужність піти з посади.
Скромно причаївся у Меліоративному в.о. старости Тіщенко – 25 690 грн/міс, 308 000 грн на рік, «крєпкій хозяйственнік».
Наша відважна пані Деревчук, засновник нашої ОТГ – за всі заслуги отримала 27 000 грн/міс, майже 325 000 грн/рік. Якщо Микола Павлович каже, що вона стільки зробила для громади, то, може, це ще й замало грошей надали? Деревчук була звільнена, але також не може піти з посади та “хворіє”. Ходять чутки, що буде відновлюватися на посаді через суд. Мабуть тому, що відчуває відповідальність за громаду, яка без неї просто не виживе…
Головний бухгалтер Бондарева М. Г. – 27 250 грн/міс, 327 000 грн/рік. Та на «Інтерпайпі» бухгалтера схожих категорій там посад стільки не отримують, їх там ще й палкою ганяють вдень і вночі, а тут – диви, майже “тридцяточка”.
Ще один «крєпкій хозяйственнік», якого чути аж з його Орлівщини – Гаценко В. В., 28 000 грн/міс, 336 700 грн/ рік. Що він робив ці 2 роки в Орлівщині, кого не питаємо – не можуть відповісти.
Начальник фінансово економічного відділу, «ахаляй-махаляй», «перекинули-не докинули», «я готувалась всю ніч, але все одно не готова», пані Шелегова – «усього» 30 600 грн/міс, 367 700 грн/рік.
Тепер почесна трійка переможців
3 Бронзу отримує… Сюрприиииз! Голова, Дмитро Анатолійович – 31 600 грн/міс, 380 000 грн/рік.
2. Срібло, та-дам! Секретар сільради Фоменко Т. І., за працю в поті обличчя – майже 33 000 грн/міс, 395 000 грн/рік.
-
Золото – беззаперечний, всім відомий, великий та могучій їздун на дев’ятці – коротше, Микола Павлович , 34 400 грн/міс, 412 000 грн/рік. Мазниця також рекордсмен по кількості лікарняних та відпусток – загалом за 2019-2020 роки – 139 днів! Краще всіх в громаді заробляє, ні в чому собі не відмовляє.
Але жадібність наших посадовців не обмежується лише безсовісними зарплатами, які вони собі поназначали не надаючи взамін НІЧОГО, навіть не обтяжуючи себе періодичними звітами. Вони, як скажені, дерибанять бюджет через фейкових працівників, через кишенькових підприємців, через підряди по завищеним цінам. Чому, ви думаєте, розгорнулась боротьба “за право підпису першого заступника”. Ні, не через попрану гідність Мазниці, бо гідності в нього немає. Як вже відкрито говорить голова сільради Лисичкін – за його спиною Мазниця підписувались “ліві” підряди, про які він не мав ніякого уявлення. Підписує перший заступник, а відповідає голова, який є розпорядник коштів – прекрасно влаштувався, чи не так?
Про всі ці схеми ми неодноразово писали на сайті. Все це представляється як “поливання брудом”, і наша команда стає об’єктом нападок та образ з боку усіляких ботів, що відпрацьовують матеріальну подачку, або прямо зацікавлених поплічників старої номенклатури.
Але тепер ви розумієте, за що вони борються! Це добре згуртована група “вічно незмінних” місцевих бюрократів, посадовців, бюджетників і деяких депутатів, об’єднаних круговою порукою та шкурним інтересом. Вони – це менше 1% населення, утилізують 90% ресурсів громади. А довірливим йолопам розносять конхветки, морозиво та цукор перед виборами. Тим, хто вважає, що цього достатньо, щоб віддати їм сотні мільйонів гривень бюджетних та потенційно зароблених коштів на дерибан. Те, що вони навчилися робити майстерно – це маніпулювати вашою свідомістю. І нажать, є багато тих, хто на це ведеться…
А борються вони за свою власну, кишенькову маленьку європу, з комфортним, ситим життям для себе та своїх дітей. А ви не боретесь ні за що.
Незгуртована більшість ніколи не переможе ЗГУРТОВАНУ МЕНШІСТЬ. Це класика будь якої боротьбі – війни, революції, реформ. Тому вони перемагають, а ми, прості мешканці, програєм.
Ось тепер сидіть та думайте, чому ви та громада – в дупі, а оці всі посадовці – на коняці, у прямому та переносному сенсах.
