Настав час підвести підсумки голосування про необхідність бібліотек в нашій громаді.
Отже, на графіках результати голосувань в 2 групах. Ви маєте змогу побачити який відсоток людей, насправді, потребує бібліотек. Велика частина односельців взагалі не знає про те, що вони існують.

Дехто зауважив, що відвідувачі бібліотек не є користувачами Facebook: пенсіонери, мовляв, часто беруть книжки та проводять вільний час в бібліотеках. Тобто виборка не репрезентативна.

Але ж на моє питання до бібліотекарки, яка назвала мене “тупим від народження”, скільки ж насправді людей в місяць користуються послугами бібліотеки, вона так і не надала відповіді, пославшись на відсутність часу.
Інші зауважили, що 100 тис. гривень виділяється для придбання комп’ютерів в бібліотеки, щоб ті, хто не може придбати комп’ютер за власний рахунок мали змогу ними користуватися в загальному доступі. Але ж тоді бібліотека перестає бути бібліотекою та стає комп’ютерним класом! Звичайно, нам потрібен суспільний простір, місце для спілкування та зустрічей, презентацій та обговорень, з сучасною технікою та open space. Але до чого тут бібліотеки?

“Бібліотеки створюють робочі місця”. Звичайно, для тих хто зубами вчепився в своє робоче місце і не вміє нічого, окрім перекладання книжок по полицях, той буде його відстоювати. Але я завжди кажу, що шкурний інтерес не може стояти вище за суспільний. Залишилось з’ясувати, в яку суму обходиться утримання ваших робочих місць та якій кількості людей це потрібно. У вік інтернету та комп’ютерних комунікацій бібліотеки – це анахронізм, який вже давно не виконую тих завдань, задля яких вони створювались. А утримувати такі установи в кризу заради “ностальгії” по кращих часах стає ЗАНАДТО ДОРОГО.

4 КОМЕНТАРІ

  1. Наявність лінії з виробництва ковбаси в громаді – це дуже добре!
    Але той, хто проміняє українську бібліотеку на ковбасу зрештою не буде мати ні ковбаси, ні бібліотеки.
    Є речі які неможливо помацати руками, оцінити матеріально чи запхати до шлунка!
    Українська книга, мова та культура є стовпами національної ідентичності, самосвідомості та державності. Не розуміти цього – велика помилка, особливо в часи російсько-української війни (читай – війни за незалежність).
    Бібліотека в сільській місцевості повинна перетворитися на один із осередків активного життя громади.
    Таким чином, піднімати питання функціонування бібліотек може бути розумним рішенням лише в розрізі обговорення:
    – змістовного покращення книжкового фонду,
    – наповнення його сучасними книгами (історія, література, мистецтво і т.д.);
    – суттєвого підвищення кваліфікації бібліотекарів,
    – пропагування в громаді живого українського слова та книги (тематичні читання чи обговорення прочитаного, зустрічі з цікавими людьми і т.д.);
    – встановлення громадського контролю за результатами діяльності бібіліотек.
    Зрештою, немає нічого поганого в тому, що в бібліотеках будуть встановлені сучасні комп`ютери з доступом до мережі інтернет. Розгляньте також можливість створення при бібліотеках місцевих краєзнавчих музеїв. Їх створення викличе інтерес учнів шкіл та старожилів.
    Кінцева тема – заманити якомога більше громадян до бібліотек та зацікавити їх читанням та книгами.
    Якісна освіта неможлива без бібліотек! А без освічених громадян неможиво побудувати якісно нову громаду та втілювати в життя заплановані проекти. Подумайте про це вже сьогодні!

    • Всі бібліотеки давно в інтернеті. Що стосується “заманити якомога більше громадян до бібліотек та зацікавити їх читанням та книгами.” – ви трошки запізнились. Заманюйте. Але сучасна освіта та технології довели те, що навіть школярів можна навчати БЕЗ ВІДВІДУВАННЯ ШКОЛИ.
      Всі, хто чепляються за “бібліотеки” та інші пам’ятники минулої епохи, просто не розуміють вимог часу або просто лобіюють власний шкурний інтерес.

  2. Таке розуміння ролі бібліотеки в сільській місцевості, яке Ви зараз наочно демонструєте – це дикунство та дилетанство!
    Про яку сучасну освіту “без відвідування шкіл” Ви пишете?! Вона у вас є, та сучасна освіта? Гляньте на показники ЗНО шкіл громади! Вони Вас здивують. Скільки учнів останніми роками вступили до кращих вишів країни? Який відсоток від загальної кількості? Скільки випускників цих вишів вже повернулися до громади та вносять свій внесок в її розвиток?! Це питання без відповідей…
    Про “сучасні технології” – також краще мовчати .
    Хіба що той дрон який за бабусями, які листя палять, по селам ганяється. Ото і всі технології )
    Сходіть до будь-якого відділення “Ощадбанку” та подивіться скільки пенсіонерів вашої громади (і не тільки) не вміють вірною стороною банківську карту в банкомат вставити та ПІН-код набрати. А ви про якісь технології вказуєте. Ні про що.
    Про такий рівень освіти (я розумію, про що Ви намагалися написати), можна буде говорити тільки тоді, коли цей рівень буде! А зараз доведіть до ладу хоча б бібліотеки. Проконсультуйтеся у кваліфікованих спеціалістів як це робиться, якщо самі не розумієте.

Напишіть свій відгук