Ну, що, шановні мешканці громади, хто не бачив сесію – як ви вважаєте, які найгостріші та доленосні питання розглянули наші депутати та голова? Давайте, кажіть, не соромтеся. Я вам підкажу: перші сім питання було про перейменування шкіл у ліцеї та гімназії та ліквідацію садка «Ягідка» у Ягідному. Цей садок коштує громаді 1,2 млн. грн на рік, його відвідує 5-7 дітей з 9 зареєстрованих, на кожну дитину витрачається 89 тис. грн на рік. Опції щодо перевезення дітей у Піщанській садок поки що обговорюється.
Потім щось Шелєгова перекидувала та недопередокинула, вже ніхто не слідкує, що вона там робить, бо дуже хочеться спати як тільки вона виходить на трибуну.
Потім була матеріальна допомога. Деревчук запропонувала оті 160 тис грн., що їй сплатила громада після суду, стягнути з того, хто впевнено розповідав, що питання звільнення добре пророблене і ніяких проблем у громади не буде. Да, Марина Олександрівна?
Взагалі-то сесія пройшла під гаслом «Давайте кричати на Деревчук, її все одно не чути без мікрофона». Більш за всіх горлянку рвав Козар, особливо, коли справа дійшла до питання «Камелоту». Де там добро, яке переможе зло, нам не відомо, але всі пам’ятають, як натовп наших мешканців збирався прийти на сесію, щоби відстояти Спортивний клуб «Камелот» у таких-сяких депутатів. Наше сміливе та безкомпромісне керівництво навіть пригнало 3 екіпажі поліціянтів та ще одного з камерою в залі встромили, щоб бунт знімав, на радість нащадкам. Ну, хто вгадає, скільки обурених громадян прийшло на захист Лужного? 50? Може, цілих 100, що навіть у залу не вмістилися? Да ніфіга! Прийшов Іван Вікентійович, якому одразу заткнули рота (за що, до речі, на нашого голову їм була написана заява у поліцію, благо, то поліція була поруч). Ось вам і народна підтримка – пливли, пливли, та на березі обісралися.
Є таке враження, що наших депутатів замінили на рептилоїдів. Щоб їм не говорили, які б аргументи не приводили – як каже голова, так руки мовчки й підіймають. Здається, якщо треба буде проголосувати, що біле стало чорним – то без проблем, приймуть й таке питання – аби “Комісія з білого та чорного” дала позитивну оцінку.
А, ще важливе! АТОшники отримали свої гектари – на цьому вимагав зробити акцент Козар, то ж ми й робимо. Радійте, хто б ви не були, шановні АТОшники з Дніпра, що фактично проживають у громаді, настав ваш щасливий час! Особливо сьогодні земляна карта лягла родині Гасанових – тут теж додати нема чого. Раз голова та Козар погодили, то так і треба – мабуть, дуже поважні люди.
Ой, мало не забули освітити найважливіше питання сесії, через яке всіх і було скликано – оту дев’ятку, оту білу корчелигу, було передано до відділу освіти. Якщо чесно, то ми вважали, що її Палич забрав до музею ім. Мазниці або Ільчуку заповів – а от і ніт! Стара консерва ще послужить на благо нашої славної ОТГ!
Гімн (з диким хрипом з лівої колонки), завіса!