Децентралізація в нас пішла кудись не туди… В селах все менше демократії і все більше “самодержав’я”. Я вже неодноразово писав про те, що той хто приходить до влади, хоч і дрібної, сільської, місцевої, вважає себе розумнішим за все інше населення. І не важливо, що він потрапив туди, банально прикупивши декілька сотень голосів. Тепер він чомусь уявив, що може одноосібно приймати рішення не тільки щодо бюджету, але й інших важливих питань життя громади.
Ось вам черговий приклад – старости, яких нас позбавили права обирати, вирішивши що це дрібниці. Тепер старост нам будуть призначати.
Староста – це людина з невеликими повноваженнями. Але на приклади старости Волоського – Андрія Пінчука, ми бачимо що небайдужа людина на цій посаді може бути рушійною силою для неабияких перетворень в селі. Або порожнім місцем, яке нічого не прагне і нікуди не рухається. Такими були абсолютно всі в.о. старост в нашій громаді, які всупереч закону не були обрані, а по договорняку з Мазницею (колишнім головою а потім першим заступником) залишились на цих посадах до перевиборів, отримуючи десятки тисяч гривень зарплати щомісячно.
Таким був Віктор Бабаєв, колишній голова Знаменівки, який просто спав на сесіях, коли іноді туди приходив. Таким був колишній голова Орлівщини, засуджений за корупційний злочин, незаконно обіймаючий свою посаду Віктор Гаценко. Таким був новообраний голова Сергій Тищенко, колишній голова Меліоративного. Всі вони нічим не відзначились в якості старост. Жоден з них не звітував про свою роботу, не обгрунтував свою багатотисячну зарплатню. Нас ніхто не спитав, чи хочемо ми бачити цих людей на посадах тоді. Схоже, не збираються питати і тепер.
Староста – це місцевий організатор, це комунікатор з людьми, це керівник, який веде повсякденну роботу на нижньому рівні, виявляє та вирішує нагальні проблеми мешканців. Це повинна бути небайдужа людина, яка проявила себе в вирішенні суспільних проблем і заслужила довіру односельців. Тому логічним було б в першу чергу ОБГОВОРИТИ це питання – кого саме мешканці хотіли б бачити на цій посаді. Провести міні-референдум, громадське обговорення, вислухати пропозиції та провести голосування. І хоча це не передбачено законом, нормальний керівник громади, що має повагу до людей, зробив би саме так. Скористався такою простою формою народної демократії, хоча б вислухавши їх думку. Но де “нормальність”, а де наші “керманичі”. Схоже, що все вже вирішено кулуарно і на наступній сесії нам призначать старост, яких вони між собою вже “порішали”. І знову захмарні зарплати “зручних” керівництву людей будуть сплачуватися за наш з вами рахунок – з суспільного бюджету.
Тепер розумієте чому їм той білборд – як більмо в глазу?
Вячеслав Горобець