Ми поїхали подивитись що коїться на свинофермі, і ось що ми там побачили…
Зелена захисна смуга, яка була частиною екологічних зобов’язань свиноферми при наданні висновку державної екологічної експертизи, занепадає. Дерева перетворились на напівзасохлі віники. Звісно, щоб дерева росли, їх треба не тільки насадити, але ще й доглядати.
Біогазову установку демонтовано. Вона виявилася лише піаром. Її, до речі, так і не ввели в експлуатацію.
Всі заяви і потуги зменшення смороду через використання “сучасних біопрепаратів” так і залишились пустопорожніми обіцянками та балачками.
Стоки зі свиноферми намагаються переробляти аерацією,але як і раніше – зливають на поля.
Про екологічний аудит, який обіцяло ініціювати керівництво громади – Лисичкін та Мазниця, взагалі забуто.
“Як дихати? Скільки можна? Доколє?”. У мене є відповіді, але вони вам навряд чи сподобаються.
Свиноферма Сігма побудована на суцільній брехні:
– громадські слухання фальсифіковані
– санітарна зона порушена
– природоохоронні заходи не виконуються
Не відомо скільки свиноферма виробляє продукції, скільки споживає води, як утилізуються відходи.
Свиноферма працює на території громади більше 10 років, створюючи шалений дискомфорт мешканцям і шкоду довкіллю. Всі ці роки ми чуємо від них “ми покращимо, ми зменшмо, ми виправимо – треба ще почекати”. Але роки йдуть а НІЧОГО не змінюється. Все що отримує громада від такого підприємства – це сморід, мух, забруднення повітря і земель.
Свиноферму треба закривати. І у місцевого самоврядування це для цього всі владні повноваження. Але у керівництва немає сміливості та політичної волі.
Лисичкін ніколи і не обіцяв боротися зі свинарником, бо він належить однопартійцям тих, хто привів його до влади – Куюмчану, який є головою Дніпропетровської міської організації БАТЬКІВЩИНИ.
А Мазниця як завжди займався імітацією бурхливої діяльності, “спускав пар” незадоволення односельців – створював ініціативні групи, усілякі комісії, які відвідували свиноферму і вислуховували чергові обіцянки та розповіді про “мільйонні інвестиції”. Одним словом, “золота людина” як зажди намагалася бути хорошою для усіх.
Чим це закінчилося? НІЧИМ. Кому потрібні казки про мільйонні інвестиції в біогаз та переробку гною, якщо це не приносить результату? Кому потрібні комісії, якщо за їх роботою не йде ніяких дії – екологічних аудитів, позовів до суду, звернень до правоохоронних органів та екологічної інспекції?
Свиноферма Сігма – це класичний приклад боротьби шкурного інтересу проти суспільного. Вона існує за рахунок експлуатації довкілля, яке є головним нашим багатством.
Головна ціль будь якого приватного бізнесу це не надання вам якісного продукту за найменшої ціною (те, що нам розказують адепти “вільного ринку”). ГОЛОВНА МЕТА бізнесу – МАКСИМІЗАЦІЯ ПРИБУТКУ. І він завжди буде існувати за рахунок суспільної власності – споживання надр (води) яка начебто “дармова” (Хоча навіть піщанці вже купують воду в магазинах). Тому вони завжди будуть заощаджувати на екологічних заходах, забруднюючи землі та повітря. Поки ми будемо це дозволяти.
Якщо ви розраховуєте на результат, моя відповідь – при цій владі результату не буде. У вас, як у простих громадян, є три способи вплинути на ситуацію:
1) Ставати активістами, організовуватися в групи, витрачати свій час на мітинги, готувати судові позови, писати заяви в правоохоронні органи. Так, як робив я та Бартош в час, коли ми активно боролися зі свинофермою. Це називається активізм – коли люди самостійно вирішують суспільні проблеми. “Активізм” в коментарях у фейсбуці тут не прокатить – реальні проблеми потребують виходу в реальний світ та реальних дій.
2) Скидатися грошима та наймати професіоналів, які будуть робити це за вас – юристів, організаторів з досвідом роботи та спілкування з органами влади. Витрачаючи свій час, їм теж треба годувати свої сім’ї, тому вони працюють за рахунок добровільних внесків. Це називається “громадські організації” – коли люди об’єднуються, щоб вирішувати суспільні проблеми, скидаючись коштами для організації такої діяльності.
3) Приходити на вибори та обирати у владу тих, хто довів свою чесність, принциповість та наполегливість у вирішенні суспільних проблем. А не тих, хто в черговий раз вилазить 1 раз на 5 років з чемоданами обіцянок і брехні.
Але навряд чи вам сподобається будь який з цих варіантів. То може нехай собі і далі воняє?
Вячеслав Горобець