«Піаритись» – це не звітувати про пророблені справи, аби надати іншим хороший приклад. «Піаритись» – це коли немає власних досягнень, видавати чужу роботу за свою.
Нещодавно в «Новомосковській правді» надрукована велика стаття про 100 днів роботи Піщанської об’єднаної громади, де керівники громади розповідають про те, як в них йдуть справи. Варто сказати, що вся стаття – це здебільше брехня та намагання видавати бажане за дійсне.
Прокоментуємо деякі фрагменти
«До речі, адміністративна комісія сільської̈ ради саме чималими сумами штрафів «переконала» громадянку Д., що палити бур’яни не можна, громадянку К., що продавати дітям спиртне – це злочин, а громадяни на С., що, вирощуючи амброзію, він шкодить здоров’ю односельців і своєму гаманцю. Ми визначили коло осіб, що мають право складати протоколи про порушення ¬ це посадові особи сільської ради, виконуючи обов’язки старост і таку можливість для наведення порядку будемо застосовувати дедалі ширше.»
- Слабо віриться, що адміністративна комісія нарешті почала працювати та накладати реальні штрафи. Бо нещодавно сільрада відмовилась реагувати на правопорушення, надіслані мною по факту спалення рослинності мешканцями Піщанки. Якщо це й так – не треба соромитися, звітувати та оприлюднювати прізвища. Аже адмінкомісія – це виконавчий орган сільради, його рішення публічні. Ми з’ясуємо незабаром чи були дійсно накладені штрафи та в якому обсязі, надіславши запит про надання публічної інформації.
«Наприкінці серпня за підтримки сільської ради у Меліоративному на території пивоварного центру FanatikBrewingCenter проведено літній фестиваль електронної музики, участь у якому приймали музиканти і діджеї України і Європи.»
- «Підтримка сільської ради» полягала у відвідуванні вельмишановними особами екскурсії новозбудованого пивзаводу на фестивалі, до якого вони не мають ніякого відношення.
«Микола Мазниця: Надважлива наша тема – дороги. І тут нам дуже допомогла обласна адміністрація, виконавши за якісними проектами сільської ради капітальний ремонт 10-ти (!) вулиць Орлівщини загальною протяжністю майже 7,5 кілометра. І тепер по гладенькому, рівному дорожньому полотні, з розмітками і їздити зручно, і ходити приємно. З задоволенням назву їх – Дачна, Кооперативна, Самарська, ім.Болтушенка, Соборна, Тиха, ім.Кушеля, ім.Крилова, ім.Пушкіна, Зарічна. Крім того, власним коштом завершили капремонт майже кілометру Соборної, а також поточний Калинової, Лісної, Паркової та Тупику майже трикілометровою протяжністю.»
- тільки ці роботи проведено згідно розпорядження голови облдержадміністрації від 18.01.2018 № Р-26/0/3-18, коли Мазниця до Орлівщини не мав ніякого стосунку, а про Лисичкіна взагалі ще не й не чули. Досвідчений Мазниця в 2017 подав заявку в ОДА на план 2018 лише на дві вулиці Шосейна та Робоча по 100.000 грн на кожну. (тобто приблизно 50-100 кв. метрів ремонту на кожній).
А що ж з дорогами у Піщанці? За 15 років дерибану землі та керівництва досвіченими людьми, нормально не заасфальтовано жодної вулиці. До сих пір мешканці найбільших вулиць – Робочої, Першотравневої, Української та інших – ковтають пил від шлаку, яким відсипани ці дороги. А деякі вулиці, наприклад Пролетарська (Ялинкова), заасфальтовані за рахунок місцевих жителів, а не бюджету…
«До речі, ми маємо непогані шанси завдяки співпраці з Програмою «U-LEAD з Європою», яка націлена на покращення якості місцевих послуг для населення, виграти 10-тисячний доларовий грант на облаштування ЦНАПу. Співпрацюємо з Програмою DOBRE, яка спрямовує більшу частку технічної та фінансової допомоги на місцевий рівень, зокрема створюючи умови для нових ОТГ. Ось і нещодавно,14 вересня, у нас відбулась цікава зустріч з регіональними координаторами програми, де актив громади визначався з пріоритетними проектами використання грантових десяти тисяч доларів, які ми сподіваємось отримати в жовтні-листопаді.»
Багато слів, але що в сухому залишку? «- Ми вийшли у фінал, але нічого не отримали. Но те, що ми вийшли у фінал – це надзвичайно важливе досягнення! Показник того, що робота ведеться!» – сказав Микола Мазниця на останній сесії.
Дмитро Лисичкін: Нам потрібна власна дитяча спортивна школа, власний будинок мистецтв, щоб наші діти і молодь з користю проводити вільний час. Не можна миритись з тим, що Знаменівка, село з чотиритисячним населенням, з такими чудовими традиціями аматорського мистецтва, не має власного Будинку культури! Це неприпустимо. Тож шукаємо шляхи вирішення і цього питання. Зараз розробляється проект будівництва топочної для опалення Будинку культури у Меліоративному, який багато років не опалюється, бо дуже хочемо, щоб талановиті меліоративненські артисти – і діти, і дорослі – мали можливість розвивати свою майстерність у теплих затишних умовах.
- Брехня. Лисичкин взагалі говорити не вміє. Але той, хто за нього це написав, ставить такі пріоритети розвитку молоді – гарно співати та малювати. Ще грати у футбол. Якщо ви не чули про IT-технології, блокчейн та тренди сучасного світу, краще вчить молодь чистити унітази, збирати ягоди, прибирати будинки, класти цеглу та доглядати за хворими людьми – це те, чим реально займається наша молодь, коли їде на заробітки до Польщі та Італії. Половина Піщанки вже там і я ще не чув, що вони заробляють там, співаючи українські пісні та виготовляючи вишиванки…
До речі, нікого не бентежить те, що піщанський Будинок культури виглядає як великий сарай, не змінювався, не ремонтувався з радянських часів і взагалі не пристосований для того, щоб проводити сучасні публічні заходи будь-якими ініціативними групами нашої громади. Молодіжна рада, якою так пишається Лисичкин та Мазниця, останнього разу змушена була засідати в санаторії «Новомосковський» в Орлівщині, а передостаннього – в СПОРТЗАЛІ в Піщанці!
«Дмитро Лисичкін: Додам, що на наш заклик активізувалась молодь громади, нині триває створення молодіжної ради, дуже важливо, щоб молодим було цікаво жити і працювати у громаді. Тож будемо підтримувати усі молодіжні ініціативи.»
«Наша громада має різносторонню інфраструктуру – чудову рекреаційну зону з базами відпочинку, знаменитим курортом «Орлівщина», лікарню «Солоний Лиман» з цілющими грязями»
– То не ваша заслуга і ви, навіть, не знаєте, що з цього отримує громада! Ми вже писали про те, що в сільраді навіть немає даних про те, скільки туристичного збору сплачується цими «чудовими» рекреаційними об’єктами в бюджет.
Відсутність реальних досягнень, елементарної юридичної грамотності (не зважаючи на 4-х юристів що працюють на сільську раду – Богачов, Гетманчук, Беззубкін, Хоменко), імітація бурхливої діяльності та розповіді про свої майбутні плани та наміри «незабаром все покращити» – оце і є головна ознака політичних пустишок та класичний «піар» в поганому сенсі слова. Головним показником, який міг би характеризувати досягнення органу місцевого самоврядування може бути перевиконання бюджету – скільки насправді за звітний період заробила сільрада для громади? Відповідь – ніц, нічого. Єдине, чим відрізнилася за 100 днів «команда пустишок та брехунів» Піщанської ОТГ – це величезною кількістю кримінальних справ та відмиванням бюджетних коштів через кишенькові підрядні підприємства, зокрема «Комсіті».
На останнє
Реальні досягнення виглядаються так: голова Єлизаветівки Максим Голосний вперше в Україні застрахував усіх (більше 200) дітей свого села за рахунок бюджету від критичного захворювання та тілесних ушкоджень в наслідок нещасного випадку. Договір діє на території всіх країн світу, за виключенням зон воєнних конфліктів, зони проведення антитерористичної операції, 24 години на добу. Тепер за лікування сплачуватиме не сільська рада і не батьки, а страхова компанія. Загальна сума страхування на рік – 100 тис. гривен. Село Єлизаветівка за перші півроку 2018 показало перевиконання бюджету 1,200,000 грн.
«Піар» і показуха виглядає так: на останній сесії Піщанської сільради було роздано матеріальної допомоги 14 особам на суму 65 тис. гривень.
Як кажуть, «без коментарів»…
P.S. Тим, хто цікавиться де ми беремо “веселі картинки”: всім фанатам мильної опери під назвою “Піщанська ОТГ” пропонуємо чудовий стікерпак для мессенджера Telegram, розроблений активістами “Команди розвитку та реформ”: https://t.me/addstickers/pishanka
