Круто виглядає і надає небачений для селян до цього часу європейський сервіс. Але АТБ – це зло для економіки громади.
Стаття написана у відповідь на пост:

Якщо розглядати громади як закриту економічну екосистему, АТБ це потужний імпортер, який вимиває гроші з кишень мешканців і локальної економіки загалом.
Селяни, які продають здебільше сировину, отримуючи на неї ціну без доданої вартості, сплачують за фактично свою же продукцію, яка потрапила в АТБ через велике логістичне плече, на якому заробили усі, окрім виробника, а найбільше – власник мережі. Тобто – купують там в тому числі свою же продукцію за більшу ціну, а також таких самих інших виробників, гроші за яку йдуть куди завгодно – в усі регіони України, і навіть за кордон, а не залишаються в громаді та не працюють на розвиток її економіки. Власники мереж, таких як АТБ ще й на додаток безвідсотково користуються грошима виробників.

Всім, хто цікавився моєю думкою (в тому числі на семінарі в Новоолександрівській ОТГ), я радив однозначно – не пускайте мережі на свою територію. Створюйте власні мережі, у вигляді торгівельно-закупівельних кооперативів, які закуповують та продають місцеву продукцію, сприяють розвитку переробної галузі та нарощують експансію в інші регіони.

Таким чином створюються робочі місця, селянин отримує справедливу ціну за свою продукцію, допомогу в реалізації, зростання доходів, мотив до навчання та диверсифікації своєї діяльності.

Треба створювати мережі, дружні до виробників. За прикладом мережі Торба. І в цьому немає нічого складного. Побудувати такий АТБ ви могли б навіть за кошти своєї громади, якби там були люди, здатні мислити в цьому напрямку. Ну скільки це коштує? Ну мільйон, но два. Це сльози. Я вже не кажу про кав’ярню та власну пекарню. Використовуйте стратегію дрібних кроків, враховуючи специфіку місцевості… Чому у вас немає власної пекарні? Вона взагалі нічого не коштує, у порівнянні з розміром вашого бюджету!

Не годуйте олігархів, годуйте людей, гуртуйте їх навколо ідей, які дозволять більше заробляти, а не вимивати гроші з їх кишень, як на цьому прикладі з АТБ. Це яскравий приклад того, чому ми такі бідні. Бо клюємо на красиві обгортки, не заглядаючи у суть…

P.S. Пам’ятаєте холівари на тему російськомовних касирів АТБ? Ви вже помітили? Зараз всі касири говорять українською. Всі надписи – українською. Ці фотки – яскраве підтвердження зміни концепції. “ВІДДАЙТЕ НАМ СВОЇ ГРОШІ” – бізнес готов сказати вам на будь якій мові… У бізнесу немає ідеології. Але чи стало вам від цього легше? Хижацька суть-то залишилась…

Наближеність до великих міст

Наближеність до великих міст – це ВЕЛИКА перевага для фермерів. Бо в них з’являється альтернатива хибному, нав’язаному великим бізнесом ланцюгу постачання – “перекуп – оптова база – переробка – торгівельна мережа“:

  1. Є можливість відвезти та продати самому (принаймні позбутися перекупа)
  2. Є можливість створити власний фермерський ринок та запросити містян (особливо, коли село розташовано на потужній автомагістралі, як ваша)
  3. Є можливість запровадити мінімальну переробку, щоб отримати додану вартість та можливість більшого терміну зберігання, ніж просто сировини!
    І таким чином продати не в момент, коли всі продають, а відтермінувати до зростання ціни (інколи в 2-3 рази протягом 3-6 місяців!)

Якщо у вас буде додана вартість – зросте можливість сплачувати конкурентні зарплати навіть для міста, і містяни вже будуть приїжджати до вас на роботу!
Але ніколи такого не буде, поки ви торгуєте сировиною. Ніколи такого не буде, поки хтось не зробить перший крок!

Це не питання віри. Це питання дії. І поки ви (ми) не здатні на такі дії, приходять інші люди і забирають ваші гроші.

Напишіть відгук