Cтаттею 6 Закону «Про питну воду та питне водопостачання», якою затверджені принципи держрегулювання, прямо передбачена заборона відключення об’єктів питного водопостачання і водовідведення від системи енерго-, газо-і теплопостачання як об’єктів життєзабезпечення і стратегічного значення.
Крім цього, діяльність енергопостачальних компаній регулюється спеціальним законодавством, яке для них є пріоритетним. На практиці це призводить до того, що об’єкти водопостачання, що належать боржникам, відключаються від енергопостачання. І відбувається це не тільки в Донецькій області, а по всій Україні.
У сфері регулювання Закону «Про питну воду…» відключення від водопостачання не передбачено, тому водоканалу не може бути повністю припинено постачання води, навіть якщо він боржник.
Справа в тому, що статтею 23 Закону «Про питну воду та питне водопостачання» підприємствам питного водопостачання надана тільки одна можливість впливати на споживачів-юросіб, які не повною мірою оплатили спожиту воду – обмежити водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання. Порядок введення такого обмеження встановлено Постановою Кабміну від 8 лютого 2006 року «Про затвердження Порядку обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні». Нею зокрема, передбачено, що про майбутні введення обмежень компанія повинна повідомлятися письмово не менше ніж за 14 днів, а строк обмеження повинен узгоджуватися з органом виконавчої влади і органом місцевого самоврядування за місцем розміщення споживачів, тобто міською радою та міськвиконкомом.
Спочатку екологічна броня в Україні була введена Законом від 19 липня 2003 року № 982-IV «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру через необдумане відключення від енергопостачання. Закон було доповнено нормою про те, що енергопостачальники мають право при неповній оплаті споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу. У 2004 році аналогічною нормою був доповнений і Закон «Про питну воду…». Однак при цьому не було уточнено, що екологічна броня встановлюється лише для окремих об’єктів водопостачання.
Хоча на практиці норма про екологічну броню у сфері водопостачання застосовується аналогічно «енергетичній», тобто вибірково.
При цьому відносини між виробниками води і водоканалами регламентуються на договірному рівні. І постачання води, і розрахунки за спожиту воду, і обмеження водопостачання здійснюється відповідно до підписаних договорів. Це, до речі, передбачено і постановою Кабміну від 21 липня 2005 року № 630, якою затверджені правила надання послуг з централізованого водопостачання.
Це все стосується обмежень щодо відключення від водо- та енергопостачання Водоканалів беспосередньо енергетичними компаніями та постачальниками води. Але ж що стосується кінцевих споживачів, їх відключення неможливо в будь-якому випадку, а відносини з водоканалами є договорними.
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про питну воду та питне водопостачання»
Стаття 19. Надання послуг з питного водопостачання. «Послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору…»
Стаття 20. Умови договору про надання послуг з питного водопостачання. «Істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг;…»
Стаття 22. Права та обов’язки споживачів питної води. «Споживачі питної води мають право на: забезпечення питною водою, якість якої відповідає державним стандартам, кількість і режим подачі якої визначаються на договірних засадах в обсязі, не меншому від нормативів питного водопостачання;…»
Між споживачем та водоканалом укладено договір, а виходячи з ситуації, що склалося в Знаменівці та Піщанки умови договору водоканалом не виконуються.
Піщанська сільська рада направила запит до КП “Райводоканал” згідно якого буде з’ясовано ким, коли та на підставі чого було відключено абонентів села від питного водопостачання. Але ж навіть зараз зрозуміло, що голова Новомосковського райводоканалу Колп В.В. не знає норм діючого законодавства, свідомо порушує закон та не відповідає займаній посаді.